Харківський національний університет ім. В. Каразіна

Знищити освіту та культуру

Його корпуси, гуртожитки і приміщення розкидані по різних вулицях, але це не допомогло їх врятувати. Російські ракети знищили і пошкодили як історичні, так і сучасні будівлі. Його збудували в провінційному місті російської імперії, а зруйнували в одному з найбільших міст України. 

Наприкінці вісімнадцятого століття одного юнака з аристократичної родини відправили навчатися до кадетського корпусу у Санкт-Петербург. Він не бачив себе військовим, тому втік до Німеччини, аби навчатися університеті імені Рупрехта та Карла. Звали того хлопця Василь Каразін. Він написав листа імператорові про те, що не може бути один університет на всю величезну імперію, бо треба збільшувати кількість освічених людей. І запропонував відкрити університет у Харкові.

Для відкриття університету потрібні чотири речі: студенти, професори, будівля та гроші. У Харкові працював колегіум, тож студенти були, професорів з Німеччини підібрав друг Каразіна Ґете, під приміщення свій палац пожертвував губернатор Іван Бахтін, а грошима скинулись харків’яни. Так у 1805 році Каразін відкрив у Харкові університет, який потім нащадки назвуть його ім’ям. Тут навчалися студенти з усієї України і не тільки України. Він став одним з найвідоміших навчальних закладів з великою історією. 

Але росія вторглась в Україну і почала бомбити зокрема й навчальні заклади. Вже на другий день повномасштабної війни росіяни влучили в фізико-математичний корпус. Повторно його обстріляли 11 березня. Цікаво, що попри удари, на будівлі вціліла дошка Ігорю Толмачову – учаснику Євромайдану у Харкові, який загинув під час теракту 22 лютого 2015 року на П’ятихатках. 

У день, коли ракети зруйнували облдержадміністрацію, ударною хвилею зачепило два інших корпуси університету, які були розташовані поруч.

Наступного дня прямим влучанням зруйнували корпус економічного факультету. Це був будинок колишнього Наркомпраці, зведений у 1925 році за проєктом Сергія Тимошенка – міністра інфраструктури, який залишив по собі чудові праці з теорії архітектури українського модерну. До речі, будівля економічного факультету була однією з перших залізобетонних споруд в Україні.

Ім’я Тимошенка за радянських часів було під забороною. Архітектор мав проукраїнську позицію і вів переговори від імені влади з союзниками про спільні військові операції проти більшовиків. Ті ж у свою чергу забороняли згадувати його ім’я та знищували архітектурні доробки Тимошенка. Ім’я автора повернули будівлі лише після розпаду радянського союзу. І тоді вона стала навчальним корпусом Харківського університету.

Будівля сильно постраждала від пожежі внаслідок обстрілів. Відбудувати її можна, але автентичність, на жаль, вже не відновиш. Від обстрілів повибивало вікна і пошкодило декор в Антоніївському храмі, який  знаходиться на території університету. Цей храм майже 200 років тому спроєктував український архітектор Євген Васильєв. Центральна наукова бібліотека університету, споруджена наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, і яка є однією з найстаріших книгозбірень також постраждала від зброї окупантів.

Постраждав і Музей природи. Знищено спорткомплекс “Каразінський”. Зруйновано Інститут державного управління Харківського університету на Московському проспекті. За словами ректорки Тетяни Кагановської, на відбудову, не рахуючи обладнання, потрібно мінімум 3,5 мільярди гривень.