Палац праці

Соромно бути нещасливим

Він займав територію усього кварталу, маючи три великі двори-курдонери. Він постраждав від російських авіаударів і тепер його реконструкція під питанням. У центральному дворику завжди панувала особлива атмосфера. Коли йдеш багатолюдною вулицею, а потім заходиш сюди, то ніби потрапляєш зовсім в інший світ.

Палац праці у Харкові — це будівля багатоквартирного прибуткового будинку кінця ХІХ — початку ХХ століття. У ті часи той, хто хотів і вмів заробляти гроші, йшов у банк, брав позику на покупку землі і будівництво багатоквартирного будинку, щоб здавати потім у ньому житло в оренду. За декілька років борг було погашено і власник починав отримувати чистий прибуток. Такі величезні будинки зазвичай  будувалися страховими товариствами або страховими компаніями. 

Прибутковий будинок, про який іде мова, має шість поверхів і три внутрішніх двори. Його збудувало страхове товариство “Росія”, а спроєктував пітерський архітектор Іполіт Претро у стилі модерну поєднаного з неокласицизмом. На центральному фасаді були встановлені шість високих скульптур античних богів, а зверху — скульптурна група з щитом і якорем, яка символізувала товариство “Росія”, яке мало б захистити від будь-яких негараздів.

За задумом архітектора, перший поверх мали віддати під магазини. На другому-третьому поверсі планувалося розміщувати різноманітні установи. Четвертий-пятий — квартири для сімейних, а шостий — для самотніх. Три внутрішніх двора були зроблені для того, щоб освітлювати величезну кількість приміщень. Такі собі світлові криниці. Центральний дворик виконував роль торгового пасажу — тут розміщувалися різноманітні заклади.

Будинок будувався  у 1916 році напередодні першої світової війни. Пізніше більшовики оголосили цей будинок державною власністю. Відтоді тут була Всеукраїнська Рада профспілок, а також Народний комісаріат праці, який і дав сучасну назву цьому приміщенню — Палац праці. Під час Другої світової частину будівлі зруйнувала авіабомба. У післявоєнний час все було відбудовано в первозданному вигляді.  

Тут стояв рояль, бо тут чудова акустика. Тут знімали фільми. Тут був заклад із символічною назвою “Соромно бути нещасливим”. Тут навіть тротуарна плитка була особлива — на ній зображений Палац праці. Місцевий художник і екскурсовод Максим Розенфельд ділився з харків’янами і гостями міста лайфхаком: якщо покласти аркуш паперу на плитку і помалювати зверху м’яким олівцем, то на папері проявиться Палац праці. 

У березні 2022 року російські війська обстріляли Палац праці. росія стріляла в “Росію”. Зруйнований дах і верхні поверхи. Знищено все, що було в центральному дворику. Замість краси і затишку тепер тут купи цегли і згорілого заліза. На стінах тримаються лише кондиціонери. Така своєрідна реклама для тих, хто їх встановлював. А ще вціліли фігури античних богів на фасаді. 

На одній зі стін табличка, що вказує на те, що тут знаходився офіс міжнародного фонду з символічною назвою “Відродження”. Харківський художник Гамлет Зіньківський намалював на забитому фанерою вікні — торбу можливостей. Хочеться вірити, що й заклад з назвою “Соромно бути нещасливим” відкриється знову, коли будівлю відбудують. І росія відповість за злочини, які вона скоїла в Україні.